Як допомогти собі чи близькій людині з психологічною травмою

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це реакція психіки на негативні події, які сильно вразили людину. Може йтися про воєнні дії, фізичне, сексуальне насильство, ДТП тощо.
За даними ВООЗ, близько 70% людей у світі зіткнуться з потенційно травматичною подією протягом свого життя, ПТСР розвинеться у 5,6% з них.
Також існує зв’язок між типом пережитої події та ймовірністю розвитку ПТСР. У людей, які постраждали внаслідок війни, ця ймовірність вища утричі (15,3%). Особливо високий ризик ПТСР у жертв сексуалізованого насильства.
Зазвичай симптоми ПТСР з’являються в перші три місяці після події, однак іноді розлад може виникати навіть через кілька років після пережитої травми. Основні симптоми:
Повторне переживання травми. З’являється яскрава емоційна чи фізична (страх, тремтіння, заціпеніння) реакція на тригери — подібні звуки, запахи, слова, ситуації.
Уникання. Людина намагається не думати й не говорити про травматичну подію.
Постійне відчуття небезпеки. Типові прояви: надмірна реакція на гучні звуки, порушення сну, дратівливість, агресивність, проблеми з концентрацією уваги, головні болі.
Якщо ці симптоми тривають кілька тижнів або довше — варто звернутися до лікаря-психіатра.
Якщо ви зараз не можете отримати професійну підтримку, спробуйте:
дотримуватись режиму сну та харчування;
обмежити новинний потік;
рухатися;
ділитися переживаннями чи досвідом;
практикувати вправи самодопомоги.
Людина з ПТСР може уникати спілкування з друзями та родичами. Вона може бути поглинута переживаннями щодо травми, почуттям сорому, думками про те, що інші не розуміють їх досвіду. Важливо, щоб ваша близька людина з ПТСР знала, що за необхідності завжди може до вас звернутися.
Не змушуйте розповідати про травматичну подію чи переживання. Натомість використовуйте слова підтримки: «я поруч».
Приймайте емоції близької людини без власного оцінювального судження.
Не радьте «взяти себе в руки» — натомість допоможіть заспокоїтися.
Допоможіть з побутом.
Заохочуйте ходити на прийоми у спеціаліста та дотримуватися курсу лікування.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)




